Цікавинка: Міла Йовович співає українською

Українська пісня без меж і кордонів, адже нашого цвіту по всьому світу! 

Українською співає зірка Голлівуду Міла Йовович
  
В оригіналі:

В обробці: http://www.youtube.com/watch?v=EAl_SE-SOts

     

                        

                                    

Лауреати Шевченківської премії

Сьогодні пропоную згадати лауреата Шевченківської премії Миколу Кіндратовича Кондратюка - українського оперного та концертно-камерного співака (баритон), педагога, музично-громадського діяча, професора, академіка Міжнародної педагогічної академії країн СНД.

                                

Обожнюю його голос!!! А репертуар! 
Згадаймо фільм "У бій ідуть тільки старі!" Пісня " Ніч яка місячна" звучить саме в його виконанні.

Пропоную Вам сьогодні згадати, доторкнутися, дотягнутися до тієї висоти думки, слова, почуття, які є в піснях, що звучать у виконанні Майстра.

На слова Андрія Малишка

На слова Дмитра Павличка

На слова В. Мартинюка

На слова М. Ткача

На слова Михайла Старицького

На слова О. Білаша

ПОВЕРНЕННЯ

 

Як добре те, що смерти не боюс я
І не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що перед вами, судді, не клонюся
В передчутті недовідомих верст.
Що жив, любив і не набрався скверни,
Ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій! До тебе я ще верну,
Як в смерті обернуся до життя
Своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
І чесно гляну в чесні твої вічі
І в смерті з рідним краєм поріднюсь.

 

Сьогодні конференція трудового колективу ДонНУ ухвалила рішенне про присвоєння вишу  імені  Василия Стуса.
Про це повідомляється на офіційній сторінці Дон НУ в Фейсбук.


 
 «За результатами голосування трудового колективу ухвалене рішення про присвоєння Донецькому національному університету імені Василия Стуса ("за" проголосували - 75 із 105)», - йдеться в повідомленні.

Цікавинка: українець, чиї пісні в Африці співали

               Неординарний дисидент 

– І кому потрібні твої симфонії? Ти підніми планку вище: напиши таку пісню, щоб її і в Африці заспівали, – підначували Бориса Буєвського брати Майбороди. І так вони дістали композитора, що за шашликами він пообіцяв таку пісню.
А вранці, коли голівонька гула від доброї вечері, Борис думу задумав:
– Де ж той Васько? Та цього, певно, й сам Васько не знає, а Колько Сомик, мудрий гномик, таки знає. І подався Буєвський шукати друга.
 

Хто такий Буєвський? В епоху "охрущення непокірної" ходили різні легенди. Наприклад, така: Борис Миколайович народився сиротою 7 червня 1935 р. у м. Кривий Ріг, виховувався в дитячому будинку. Красивого, чорнявого хлопчину, схожого на циганча, зіпсували дівчата: наспівували, який він гарний, талановитий, – і він повірив. Після дитбудинку вступив до Ленінградського музичного училища, потім закінчив Харківську консерваторію (клас Д. Клебанова).

 Насправді Буєвський отримав прізвище від мами Домініки. Кажуть, українізований польський шляхетський рід оселився в Україні за часів Северина Наливайка. Від батька, лубенського козака Методія Кравця, Борис отримав незалежний характер та ім’я по батькові – Миколайович, хоча так почали звати Методія на "Ростсільмаші" (за системою "какаразница – Микола лёгше"). За єдиний рік батько з чорнороба став майстром цеху; пішов на війну рядовим, а повернувся майором.

А Борис із мамою втекли до Ростова-на-Дону, там малий пішов у перший клас. З Ростова довелося тікати далі, міняти школи, екстерном переходити в другий. Наприкінці війни повернулися до Кривого Рогу, де Борис закінчив третій і четвертий класи. У 1945 р. Борисові пощастило потрапити до чотирирічної музичної школи в Кривому Розі і за один рік закінчити її. У 1947 р. мати переїхала з сином до Грузії до сестри. Там Борис пішов у 5-й клас, як син фронтовика потрапив до школи військових музикантів (типу Суворівського училища), опанував гру на кларнеті.

Юний Буєвський обрав музичне училище при Ленінградській консерваторії. А хто ж його демобілізує? Звісно, хто? Мати! Подалася до Москви, достукалася до вищого керівництва Міністерства оборони, домоглася звільнення сина з армії. І поїхав Борис до Ленінграда, закінчив музичне училище. Встиг Борис закохатися, побратися, синочка Тарасика діждатися. Згодом Буєвський вступив до Харківської консерваторії, успішно закінчив за класом композиції професора Дмитра Клебанова 1959 р.
 

 

Після консерваторії в 1959-1961 рр. працював за призначенням викладачем у Донецькому музичному училищі. І народилася в композитора блискуча ідея: "Чому в Донецьку філармонія стоїть пусткою? Будемо готувати творчі вечори композиторів!" Він пішов до обкому, знайшов тітоньку з величезною вежею-начьосом на голові та позбавив цноти її розум своєю пропозицією. Довгенько товаришка хапала повітря, поки не видавила: "А ви в шахту не хочете?" Ні, у шахту він точно не хотів, забрав родину й подався до Києва, працював редактором видавництва "Музична Україна".

22 травня, у день перепоховання Шевченка, трохи остограмився й поніс квіти до Тараса, за що попав на камери КДБ, мав профілактичні бесіди. Мало того, на демонстрації примудрився витерти ноги об державний прапор Союзу. Дружину одразу ж позбавили роботи в філармонії, сина розжалували з жовтенят.
Отаким він був неординарний симфоніст Борис Буєвський. З’явилися в Бориса друзі: Микола Вінграновський, Васько Діденко та Колько Сом, але найдушевніший Микола Лукаш – усі вони з погляду влади авантюрники, загроза існуючому ладу.

Після закидів Майборід Буєвський знайшов Васька Діденка та попросив текст для пісні. "У нас такі є!" – відповів махновець. "Це не просто звичайний ліричний вірш, а якесь неповторне диво краси Поділля. Я на це диво написав музику", – згадував композитор. Отак і народилося ліричне танго "На долині туман", яке і в Африці співали.
 

Борис захопився пісенним жанром. У 1961 р. його прийняли до Спілки композиторів України. У 1964 р. створив ораторію "Мандрівка серця" на слова Ліни Костенко та Тамари Коломієць. У 1965 р. в Одесі відбулася перша постановка балету "Пісня синього моря". Написав музику для 50 кінофільмів різних жанрів, до мультфільму Володимира Дахна "Як козаки у футбол грали" (1970)
 

"Як жінки чоловіків продавали";

романси на слова В. Шекспіра. Поклав на музику цикл романсів "Вітру журба" Поля Верлена. Композитор писав: "Ці романси на вірші Поля Верлена написано завдяки Миколі Лукашеві, який, перебуваючи в Будинку творчості композиторів, робив свої геніальні переклади, а я приходив до нього на дачу, брав щойно перекладений вірш і цього ж дня писав романс. Наступного ранку я приходив до нього знову, забирав новонароджений переклад і писав наступний романс".
Це був вчинок, адже скільки "друзів" боялися навіть вітатися з перекладачем. Саме тоді Микола Лукаш написав листа до КДБ, у якому вступився за Івана Дзюбу: "В Івана Дзюби мала дитина і молода дружина. Якщо вам обов’язково треба когось судити, то судіть мене, бо я сповідую все те, що і Дзюба, і підтримую його…" Миколу Лукаша тоді виключили зі Спілки письменників, а це означало позбавлення пенсії немолодого дисидента. Твори Бориса Буєвського зняли з репертуару. Прем’єрну виставу балету "Устим Кармелюк" (1980), лібрето Василя Близнеця скасували вже після генеральної репетиції. "Було знищено збірочку на вірші Миколи Вінграновського з моєю музикою "Ластівка нашої хати", Ні слуху, ні духу від неї не залишилося. Замовчали, затоптали, хоч ця збірка й була видрукувана "Музичною Україною" накладом 5000 примірників".
А Буєвський дозволив собі розкіш – не змінюватися: він написав сюїту для скрипки з фортепіано в чотири руки, із присвятою М. Лукашеві (вик. Олексій Горохов).
Такий стан речей не міг не позначитися на здоров’ї композитора. Борис Буєвський став інвалідом першої групи по зору. У 1989 р. він втратив зір. 1992 року, після вдалої офтальмологічної операції у Віденській університетській клініці, повернувся до Києва зрячим. Подивився дисидент, хто в Україні став незалежним, і виїхав на постійне проживання до Бельгії із словами: "Хочу, щоб мої твори виконувались ще за мого життя…". Громадянин України творить за межами батьківщини, син Тарас, композитор живе в Москві.

 Ганна Черкаська

Для малих читайликів

Must read для дітей і тих, хто регулярно має з ними справу

Упевнена, що "Гаррі Потера" та "Хроніки Нарнії" ви та ваші діти вже давно прочитали й без мене, спробую порадити вам щось інше.

Фольклор

1. Зараз усі почнуть закривати вікна та виявляти щире небажання повертатися до цієї статті, бо в цьому абзаці прозвучить одне з найбанальніших у світі словосполучень "народні казки
". Але я не вмію писати нудно, тому довго на цьому не зупинятимусь. Скажу лише одне: не відмовляйтеся читати дитині казку, якщо вона здається вам надто страшною, бо такі казки якраз і вчать дитину НЕ боятися. Та ознайомлення дітей із жахами народів світу варто починати точно не з німецької "Попелюшки" (де одна сестра відрізала собі пальця, а друга п’яту, щоби влізти у той клятий черевичок), візьміть краще нашу "Кума Смерть", там коротше, поетичніше ("твоя свічка вже догорає") та без анатомічних подробиць.

Літературна казка

2. А.А Мілн "Вінні- Пух" та Дж. М. Барі "Пітер Пен" - про те, що відбувається з дітьми, коли вони залишаються наодинці зі своїми фантазіями. Сюди ж можна було б додати й "Чорна курка, або підземні жителі" А. Погорєльського, але в ній забагато моралізаторства, й занадто вже велике значення надається такій чесноті, як скромність, яка, як відомо, далеко не завжди нам допомагає.

3. "Лускунчик і мишачий король" Е. Т. А. Гофмана та "Мов нічого й не було" О. М. Толстого. Важко знайти два більш різних сюжети, але по суті вони про одне: Як і чому дорослі не розуміють дітей, та що дітям через це від них доводиться приховувати.

4. А тепер Памела здорової людини, тобто П. Л. Треверс "Мері Поппінс". Про те, якою більшість дітей уявляє собі ідеальну няню. Скажете: Як так? Вона ж надто самовпевнена! Ще й приходить та зникає, коли вітер змінюється. А ви почитайте цю книгу своїм дітям та запитайте в них, чи хочуть вони собі таку няню. Здивуєтеся.

5. Казки Г. К. Андерсена. Для дітей: "Снігова королева", "Дикі лебеді", "Історія однієї матері", "Дюймовочка" - про подолання великих труднощів маленькими людьми, "Кресало" - про те, як гнучний розум допомагає досягти в житті всього, чого хочеш. "Русалоньку" краще часто не читати, бо вона про віктимну поведінку та невиправдані жертви заради чоловіка, який не тільки того не вартий, а й навіть не має жодних планів щодо тебе. Краще прочитайте один раз, а потім вмикайте більш оптимістичну діснеївську версію.
Для підлітків та дорослих: "Дитячі балачки" - про те, що навіть якщо ти виріс у бідній родині, ти зможеш побудувати блискучу кар’єру, якщо чітко знаєш, чого хочеш, "Істинна правда" - як випадково підслухана новина поступово перетворюється на сенсацію, "Свинопас", - про жінок, не вартих уваги (у кого є син, нехай читає обов'язково!), "Старий будинок" - як плине час, та на місці старого з’являється нове, як ти ростеш та випадково знаходиш частинку свого дитинства. Також ця казка вчить співчувати. "Гидке каченя" - про булінг. Дає розуміння того, що жертви булінгу насправді не заслуговують на таке ставлення й часто потім досягають у житті більшого, ніж ті, хто з них знущався.

Проза XX-XXI століття

Наступні дві книжки для віку десь приблизно 13+

6. В. Желєзніков "Опудало" - знову про булінг, тільки прямо та в лоб, бо натяки, як відомо, не всі розуміють.
7. Ч. Т. Айтматов "Рудий пес" - про подолання надлюдських труднощів хлопчиком-підлітком і про те, чим для цього пожертвували старші члени родини.

8. Сучасна дитяча література. Вона необхідна нам тому, що написана тією ж мовою, якою говоримо ми та наші діти. Плюс вона віповідає особливостям нашого сприйняття інформації, ажде ми з вами звикли отримувати її порціями, уривками, а не суцільним великим текстом.

Наталя Гуржий  http://dev.uamodna.com/

Посміхнімося: йога для буклаверів

Йога для буклаверів

Обожнюєте книжки й готові присвячувати їм весь вільний час, а на йогу не залишається і хвилинки? Спробуйте йогу для буклаверів від котика.

Почати можна з традиційного вітання сонця.
 

Планка - відмінна вправа для всього тіла.
 

 

 Не можна забувати й про розтяжку.

 

Розвороти тренують специфічні м'язи.

 

Нахил уперед сидячи - розтягує спину й ноги водночас. Особливо просунуті гортають сторінки пальцями ніг.

 

Якщо в книзі великий шрифт - практикуйте позу воїна.

 

А якщо шрифт дрібний, можна зробити стійку на плечах.
 

 
Поза сарани - справжній виклик для читача.

 

Щасти Вам, буклавери!
 

Oleksandra Orlova За матеріалами сайту romancedeals.com

Навчаймося із задоволенням!

Перелік додатків для навчання

Як полегшити навчання, оптимізувати його та зробити цікавим? У цьому Вам допоможуть додатки, які ми пропонуємо Вашій увазі

 

1. Explain Everything

Додаток, у якому можна створювати цікаві презентації, використовувати різні кольори, створювати типові слайди з додаванням фігур, малюнків та будь-чого. Врешті-решт ви зможете маніпулювати всім, чим вам заманеться.

2. Inkflow Visual Notebook

Не простий записник - усі нотатки можна вести від руки. Перед вами так званий віртуальний папір, на ньому ви можете розміщувати різноманітну інформацію та змінювати розміри. Найчастіше використовується для ведення лекцій.

3. Wikipanion

Власне, та сама Вікіпедія, тільки спрощена. Легкий перехід між посиланями, збережена історія переглядів. 

4. Fit Brains: Logic Trainer

Додаток, який вміщує понад 300 завдань на логіку.
 

5. Gradeview

Учень чи студент вносить до цього додатку свої оцінки та бачить, на якому він зараз рівні, або скільки треба дотягнути до потрібного результату. Окрім цього, можна бачити досягнення друзів та порівнювати зі своїми. 

6. Flatastic

Додаток більше підходить для студентів, які проживають у гуртожитку. Оскільки програма допомагає організувати прибирання, розподілити чергових, час на приготування їжі й при цьому нагадує вам про це .