Твоя блакитноока щиросердність,
І життєрадісність, і життєцвіт -
Моя на цьому світі недаремність,
Дарунок Долі у зеніті літ!
Твоя дитяча радість й насолода
Від перших самостійних відкриттів -
Моя в тобі висока нагорода,
Шалений вир думок і почуттів!
Твоя беззахисність і безборонність
Перед війной, що розлучає нас, -
Моїх бажань і поривань бездонність
З тобою бути поряд повсякчас!
Твоя зворушлива блакитноокість
І посмішка, що обіймає світ, -
Такі в мені глибокість і високість
За цей Дарунок у зеніті літ!
М. Донецьк, 05.10 2018
Які світлі вірші народжуються у Вас в такий скрутний час! В мене з 2014 нічого не пишеться. Бажаю Вам не втрачати цього і далі, як важко не було б усім нам. Поети - остання надія нації.
ВідповістиВидалитиДякую, Дашо, за підтримку моїх поривань! Я поетом себе не вважаю, утім згодна, що сьогодні і говориться, і пишеться вкрай важко! Нехай і у Вас складуться Ваші рядки! Чекатиму з нетерпінням!
ВідповістиВидалити