Василій Великий – святий, архієпископ Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, визначний церковний діяч, один із Отців Церкви та шанованих святих.
Цього дня в церквах звершують особливе богослужіння – правлять Літургію, написану самим святителем. Вона перша з десяти Божественних літургій, служіння яких встановлене в певні дні року.
Порядок, зміст та чин Літургії Василія Великого вирізняються більш об’ємними молитвами, для богослужбових піснеспівів характерна протяжна мелодика, вони сповнені ліризму, образності й побутових рис.
Із самого ранку хлопці набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. За традицією, спершу посівали в рідній оселі, а вже опісля йшли до хрещених батьків, родичів і чужих людей.
Засівальників сприймали як бажаних гостей, запрошували сісти до столу, обдаровували.
Народні прикмети цього дня:
– Якщо ніч проти Нового року тиха та ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби.
– Якщо сонце весело зійде, весь рік буде щасливий, а особливо добрий буде врожай садовини.
– Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя.
– Якщо частина неба закрита на Новий рік хмарами, у тій стороні буде врожай збіжжя – звідти треба сподіватися щастя.
– Сніг випаде цього дня – щасливий рік буде.
Немає коментарів:
Дописати коментар