А НА ПОЧАТКУ Я СКАЖУ...

 

                                                       Колись давно, ще дівчинкой, я Слова дослухалась:

                                                       Чарівним і казковим воно мені здавалось.

                                                       Цю таємницю дивну розгадую і досі я,

                                                       Це джерело натхнення, професія моя!

 

Навчати, самій навчаючись. Слухати, чуючи кожного... Говорити так, щоб дитина повірила: незрозуміле й невідоме можна зрозуміти й пізнати. 

Навчати   не стільки того, що добре знаєш, скільки того, що по-справжньому любиш. Робити це з натхненням, Вірою, Надією та Любов’ю: Вірою в учня, Надією на врожай від доброго засіву, Любов’ю до істини.  А головна зброя істини-добре серце вчителя, його мудре Слово, звернене до учня. Хочеться, щоб воно було почуте.

Учитель-словесник…. Його зброя – Слово, його муза – Слово, Слово – його повітря, його небо, Слово - його крила в цій височині. 

                                                 СЛОВА

 Слова-самородки, слова-самоцвіти, слова-серпанки, слова-сателіти.  

 Слова солов’їні, слова світанкові, сильні, свинцеві, самотні, суворі. 

 Свідки-слова, судді, солдати, слуги-слова, слова-секунданти.       

 Слова-стрибунці, слова сивочолі, сонячні, світлі, святі, святкові.                                             

 Слова-сірники, слова-смолоскипи, струни-слова, сопілки, скрипки.    

 Стріли-слова, слова-струмочки, солодкі, стрункі, складені снопочком.

 Смарагди слів, слова-сапфіри, скарби, списи, слова сатири. 

                                                                             

 Слова-секунди, слова-століття, стебла-слова, слова-суцвіття.    

 Слова-спасіння, слова-сподівання, сумніви, сутінки, серця світання!  

 Сплетіння слів – сонети, станси.

 Словом спасіння сьогодні станеться!                                                   

 Служу Слову. Служу Словом!