НЕ МОЖНА СЕРЦЕ ПОДІЛИТИ НАВПІЛ...

         

         Не можна серце подiлити навпiл

                                Не  можна серце поділити навпіл
                                Ні в мирний час, ані в години залпів,
                                І вибухів, і нашої недолі,
                                В страшні часи випробування волі!

Мій дід загинув в шахті, шахтарем був тато,
І працею шахтарською мій рід багатий.
При цьому запорізька гілка ми на древі
Козацького народу з силой левів.

                                 Я українка! Я донецька степовичка!
                                 І, мабуть, звідти в мене вільна звичка:
                                 Як обираю серцем – я щаслива,
                                 Люблю – то в цьому вірна, незрадлива.

Тож як я можу зрадити родину:
Донбас – мій батько, мати – Україна!
Як маю серце навпіл поділити?
І як з відступництвом таким я зможу жити?

                                  Тепер Донбас мій хворий і недужа ненька –
                                  Болить, болить за них моє серденько,
                                  Втім не зрікаються старих і немічних батьків:
                                  Ми ж ЛЮДИ, а не зграя хижаків!!!

Не змушуйте мене ділити нероздільне,
Не крайте моє серце на частини!
             
                                   Донецьк, 1 листопада 2014р.