Сьогодні, 19 березня,
День народження Ліни Василівни Костенко, а отже, свято всіх шанувальників її високого та натхненного поетичного Слова!
У 2010 році, коли відзначався 80-річний ювілей поетеси, випускниця Донецького багатопрофільного ліцею Пантелєєва Оксана присвятила Берегині української поезії такі рядки:
Людині. Поету. Жінці
Слова Поета не вмирають –
Вони живуть в людських серцях,
Таку велику силу мають,
Як гострий меч в руках бійця.
Вірші складають не для того,
Щоб в наші душі зазирнути,
А щоб від сказаного слова
Єднання з автором відчути.
Лише одну людину знаю,
Яка змогла нас поєднати,
Серцем вірші її читаю.
Ліна Костенко її звати.
Високість духу, точність фрази,
Довершеність у формі й у думках.
Слова – це перли, а рядки – топази,
Що геніям приходять уві снах.
Людина, Жінка, Поетеса, Мати,
І Берегиня, і Воїтель Ви.
Незламно йти, нескорено стояти,
Спини не гнути, не хилити голови!
Франко, Шевченко, Стус, Довженко…
Багато українців видатних,
І дороге ім’я Костенко –
Високе, гідне з-поміж славних тих.
Правдивість слів торкається сердець,
А думці тісно жити на сторінці,
Хто Слова одягнув вінець,
Стрічає свою Музу наодинці.
Душа митця жадає волі,
Вона з Творцем про це говорить,
«Німий» період в її долі
Не порожнечу – Особистість творить.
Уміння «втриматись в сідлі»
Не всім дається від Творця,
Прийняти з вдячністю цей дар –
Ось Доля справжнього Митця.
Ліну Костенко не забудуть:
Честь, совість, гордість в ній незмінні,
Через роки
нестимуть люди
Вірші – поезії перлини.
Три роки тому учні Донецького ліцею № 37 та студенти Донецького національного технічного університету надіслали шановній Ліні Василівні привітання. Сьогодні приємно згадати та нагадати, як багато в нас тих, хто відчуває, що
Поезія - це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі
Немає коментарів:
Дописати коментар