Пам'ятаймо! Микола Зеров

 Сьогодні згадуємо поета-неокласика, представника трагічного й водночас величного Розстріляного відродження Миколу Костянтиновича Зерова (26.04.1890 - 03.11.1937)

... І знову 47... Лише 47 років... Життя обірвалося...
Яка ж неподоланно - трагічна ця цифра! 

Тарас Шевченко, Василь Стус, Микола Зеров...
 

 

Василь Стус

ПАМ'ЯТІ М.К. ЗЕРОВА

Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об паром,
стрiчай, товаришу Хароне,
з лихом i з добром.
Колеса б'ють, колеса б'ють,
кудись торують путь,
уже й додому не вернуть,
додому — не вернуть.
Колеса глухо стукотять,
колеса стукотять
в христа, в вождя, в усiх божат
i в мать i в перемать.
Москва, гора Ведмежа, Кем
i Попiв-острiв — шлях
за ґратами, за вартами,
розбухлий на сльозах.
I знову Вятка, Котлас, Усть —
Вим. Далi — до Чиб'ю.
рад-соц-концтаборiв союз,
котрий господь забув.
Диявол теж забув. Тепер
тут править iнший бог:
марксист, расист i людожер
один — за трьох.
Москва — Чиб'ю, Москва — Чиб'ю,
печорский концентрак
споруджує нову добу
на кровi i кiстках. 

.

Сандармох — лісове урочище в Медвежогірському районі Карелії, за 9 км від селища Повенець, де на площі 10 гектарів у 1937—1938 роках розстріляно й заховано більше 9500 человек.

Це місце розстрілу на честь 20-ої річниці Великого Жовтня 1111 чоловік із соловецького етапу, у списках якого було багато представників української інтелігенції, названої "Розстріляним відродженням": 

Микола Зеров,

Лесь Курбас, 

Микола Куліш, 

Матвій Яворський, 

Володимир Чеховський,

Валеріан Підмогильний, 

Павло Филипович, 

Валеріан Поліщук, 

Григорій Епік, 

Мирослав Ірчан, 

Марко Вороний, 

Михайло Козорис, 

Олекса Слісаренко, 

Михайло Яловий, 

родина Крушельницьких та інші.

 ЧИСТИЙ ЧЕТВЕРГ
 
И абіе пътель возгласи

Огні і теплий чад. З високих хор
Лунає спів туги і безнадії.
Навколо нас кати і кустодії,
Синедріон і кесарь, і претор.

Це долі нашої смутний узор,
Для нас на дворищі багаття тліє,
Для нас пересторогу півень піє,
І слуг гуде архиєрейський хор.

І темний ряд євангельських історій
Звучить як низка тонких алегорій
Про наші підлі і скупі часи.

А навкруги — на цвинтарі, в притворі —
Свічки і дзвін, дитячі голоси
І в темному повітрі вогкі зорі.

Микола Зеров