Чому сьогодні, у XXI столітті, ми знову зводимо стіни?
Можливо, тому, що історія вчить, що нічого не вчить?
А може, тому, що історія - вчитель хороший, втім ми
учні погані?
СТІНА
Потойбіччя. Страшний діагноз
Для всіх тих, хто
лишився вдома.
І стіна… Як раковий
нарост
По ще теплому, по
живому.
І по той, і по цей
бік – люди,
І по цей, і по той
бік – долі,
І життя наше тут
осудне
У заручниках злої
сваволі.
Посейбіччя. Не
виліковне:
Ми приречені гнути
плечі
І в безсиллі німім,
невимовнім
Хилимось до землі
по-старечи.
Віддзеркалення всіх
недугів –
Та стіна по
кровно-живому.
Дай нам Бог дотягнути
руки,
Повернутися серцем до
Дому!
У самісіньке серце, Вікторіє! Боляче невимовно! Але давайте вірити, що ця стіна незабаром буде зруйнована нами ж.
ВідповістиВидалитиДякую за слова підтримки, Марино! Давайте вірити та сподіватися!
ВідповістиВидалити