Захлинаючись повітрям -
Вітром,
Що скуйовджує волосся
В осінь,
Я прискорюю ходу
Життями,
Що лягають у мені
Житами:
Ось моє, а он чиїсь
Обабіч,
Залишає Доля нас
Віч-на-віч -
Я вдивляюся в твої
Очі:
Моя пам'ять їх ввібрать
Хоче...
Моє серце твого серця
Прагне,
А сказати про це слів
Забракне...
Я нанизую їх
У рядочки,
Як намистинки в тонкі
Разочки,
Втім, де тонко, там, як завжди,
Рветься -
Обривається моє
Серце.
І думки розірваним
Намистом,
І зібрати їх не стане
Хисту...
м. Донецьк, 22-26.04.2018
