Мовнопроблемне: українські відповідники до запозичених слів

Шановні читачі! Натрапила оце на цікавий та актуальний проект "Мовознай", автором якого є Світлана Босак. Поспішаю поділитися з Вами.

Проект "Мовознай" покликаний допомогти українцям очистити мову від спотворень, підвищити рівень мовленнєвої культури.
У запропонованому випуску йдеться про українські відповідники до  запозичених слів. Усі теоретичні положення підкріплено авторитетними лексикографічними джерелами та  ілюстраціями з творів класиків українського письменства. 

Тож переглядаймо та зростаймо як мовні особистості!

Думки вголос: Порожніє терпіння чаша

Порожніє терпіння чаша,
Уривається наш терпець.
Чи ще довго недоля наша
Віщуватиме нам кінець?

Чи багато проллється крові
Ще на втіху зайдам, чужим?
Безсердечні та безголові 
Оскверняють наш рідний дім.

Все панують у нашій хаті,
Нас навчають того й сього,
Хитромудрі й злодійкуваті
Тягнуть наше - немає ж свого!

Та за наше ж добро та жито,
За гостинність і ласку сердець
Нас у нашій же хаті й бито - 
Увірвався останній терпець!!!

Богородице! Ти ж все бачиш,
Захисти нас у скруті днів!
Ти, невтішная, гірко плачеш,
Бо ховають батьки синів.

Бо цвіт нації гине без ліку
Через дурнів усіх мастей.
Не спокутують гріх цей довіку
Ті, на кому кров наших дітей!

Просимо у гарячій молитві,
Пресвятая, про милість твою,
Омофору в священній битві,
Сили зброї та духу в бою!

                 м. Донецьк, 14.10.2018

Думки вголос: До нЕстяму і до нестями

До нЕстяму і до нестями
Люблю тебе, мій рідний краю!
Аж до нулів кардіограми
Прошепочу чи проволаю:

"Дай, Боже, йому миру й процвітання,
Прозріння й кращих сил в нім визрівання!
Дай, Господи, діждати того часу,
Коли пліч-о-пліч будемо всі разом!

Щоб в нашій хаті не навчали нас чужинці,
А розумом своїм були багаті українці!!!"
Отож від піків до нуля в кардіограмі
Молитимусь за це у кожнім храмі! 

                        м. Донецьк, 22.03.2018

Думки вголос: Мене з тобою зримувала Доля

Мене з тобою зримувала Доля,
Втім  розлучило прозою життя.
Якби на те моя була би воля,
Світ за очі пішла б без вороття

Я за тобою, нарікла б Єдиним,
Років спливала б тиха течія,
А замість цього поєдинок дивний,
Двобій фатальний із рахунком "нічия".

Причини й приводи, такі мізерні,
Невідворотно нівелює час,
Натомість нам би виплекати зерна
Кохання, а не прикрощів й образ.

Ніхто не виграв, ми лише програли
Не один одному - самі собі,
Себе в своєму ж храмі обікрали - 
Ні рим, ні прози - порожнеча, далебі.
        
                          м. Донецьк,10.10.2018
 

Думки вголос:НАШЕ

                         Блакитноокому янголятку

Твоя блакитноока щиросердність,
І життєрадісність, і життєцвіт -
Моя на цьому світі недаремність,
Дарунок Долі у зеніті літ!

Твоя дитяча радість й насолода 
Від перших самостійних відкриттів - 
Моя в тобі висока нагорода,
Шалений вир думок  і почуттів!

Твоя беззахисність і безборонність
Перед війной, що розлучає нас, - 
Моїх бажань і поривань бездонність
З тобою бути поряд повсякчас!

Твоя зворушлива блакитноокість
І посмішка, що обіймає світ, - 
Такі в мені глибокість і високість
За цей Дарунок у зеніті літ!
  
                      М. Донецьк, 05.10 2018