Вправляймося в красномовстві: 25 найкращих скоромовок українською

Бабрились в брудній баюрі
Два бобри брунатно-бурі:
— Правда, брате бобре, добре?
— Дуже добре, брате бобре!

* * *
Бабин біб розцвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ.

                  
* * *
Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.

* * *
Варка варила вареника,
Василь взяв вареника.
Варка Василя варехою.
Василь Варку вареником.

* * *
Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.
Не вередуйте, вередниченьки,
Ось поваряться варениченьки.

* * *
Дзижчить над житом жвавий жук,
Бо жовтий він вдягнув кожух.

* * *
Ішов Прокіп, кипів окріп,
Прийшов Прокіп — кипить окріп,
як при Прокопі так і при Прокописі і при Прокопенятах.

* * *
Їхав Прокіп мимо кіп.
Лічив снопи по три копи:
Одна копа ковпаком,
Друга копа ковпаком,
Третя копа ковпаком.

* * *
Коса косить – бруса просить,
Косар Герасим погострив – клин окосив.

* * *
Кричав Архип, Архип охрип,
Не треба Архипу кричати до хрипу.

* * *
Летів горобчик, сів на стовпчик,
Прибіг хлопчик, утік горобчик.

* * *
Летів горобець через безверхий хлівець,
Вхопив гороху без червотоку,
Без червоточини, без прачервоточини.

* * *
Пік біля кіп картоплю Прокіп.

* * *
Прийшов Прокіп, налляв окріп.
Іде Гаврило — ще не зварилось.
Прийшов Денис — налляв сім мис.
Прийшов Тарас — з’їв все нараз.

* * *
Серед корчів корч найкорчакуватіший.

* * *
Синку, принеси синьку.
Принеси синьку, Васильку.

* * *
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню: —
Ти не вмієш так, як я,
Я не вмію так, як ти.

* * *
Семен сіно віз – не довіз:
Лишив сани – узяв віз.

* * *
Ти, малий, скажи малому
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.

* * *
У садочку барвінок,
На барвінку — втінок.
Заберімо втінок,
Вирвімо барвінок.

* * *
Ходить квочка коло кілока,
Водить діточок коло квіточок.

* * *
Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.

* * *
Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи.
Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований.

* * *
Як місили тісто в місті,
Усе місто стало в тісті.

 

* * *
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука —
Буде букові наука.

***
Кіндрат в брід брів - зустрів бобрів,
зустрів бобрів - бобри у рів.
Кіндрат добрів - змокрів до брів.

Джерело: Facebook

Вітаємо!!!

             


 Сьогодні День народження моєї улюбленої поетеси Ліни Василівни Костенко!


Вітаю Вас, пані Ліно! Бажаю здоров'я та довголіття, творчої снаги!

Схиляю голову перед Вашим високим служінням Слову!!! 





*  *  *
У  марафона вломилась нога.
Зупинятися час і подумати.
Ця дорога мені дорога, —
                      зупинитися, кажу, час і подумати.

Хай назустріч відкритим ротам
Хтось виносить на грудях стрічку.
А у мене фініш не там,
                      навіть зовсім в іншому напрямі.

Перетерла душа всі віжки.
Йти по колу — не мій маршрут.
Я зійшла з бігової доріжки,
                       моя доля — бігти не тут.

Це ж не спорт, щоб до впаду мчатися,
не пробіжки і не турне.
І чого б то я ганялася за сучасністю?
                       Нехай вона мене дожене.

 

Думки вголос: Крутиться млин-обертається млин

Крутиться млин-обертається млин,
Я знову самотня - ти не один...

Ця несумісність... Ми з нею на "ти",
Спогадів ніжність... Луна самоти...

Крутиться млин-обертається млин,
Не слухати серця багато причин.

Рішучо спаливши колишні мости,
В іншому вимірі з іншою ти.

Усе перемеле на борошно млин - 
Хтось завжди одна або завжди один.

Мелеться час у жорнах млина - 
Ти сам на сам - я не одна... 

Початок березня. Шевченкіана

Опубліковано перший тізер українського фільму про Шевченка

До 203-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка презентовано тізер художнього фільму "Тарас. Повернення", -  передає прес-служба Держкіно. 

 

Автором сценарію та режисером фільму став актор, літератор і режисер Олександр Денисенко.

У 2012 році цей сценарій переміг у Міжнародному конкурсі кіносценаріїв, присвяченому 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка. Продюсером є Володимир Філіппов, оператором – Олександр Кришталович.
Ролі у фільмі виконали Борис Орлов (виконує роль Кобзаря), Богдан Бенюк, Олександр Пожарський, Олег Волощенко, Роман Луцький, Ганна Топчій та Акнієт Орінтай.

​   
Фільм розповідає про останні 3 місяці заслання Тараса Шевченка до Казахстану.

Повідомляється, що робота над фільмом має бути завершена восени 2017 року. Вихід картини на широкі екрани запланований на березень 2018 року.

UaPost

Початок березня. Шевченкіана

15 маловідомих фактів про Тараса Шевченка

Про село Моринці, видання «Кобзаря» та заслання поета відомо ще зі шкільної програми, але в житті митця було безліч інших цікавих фактів, що менш відомі широкому загалові.
Спеціально до дня народження Кобзаря ми підготували добірку з 15 таких фактів – цікавих та маловідомих відомостей про Тараса Григоровича.

Два роки школи, двісті років слави

«Мені тринадцятий минало...»

Основною освітою Тараса були два роки навчання в церковно-парафіяльній школі. Майбутня гордість української культури – Шевченко, – був зобов’язаний багатьма своїми знаннями баронесі Софії Григорівні Енгельгардт. Чарівна красуня навчала юного козачка польської та французької мов, а загальне уявлення про світ Тарас отримував від лакеїв.

Бурхливе дозвілля

 Тарас Шевченко з друзями у Петербурзі

Сучасники генія стверджували, що Тарас Григорович захоплювався випивкою ще з часів Петербурга. Більш за все він любив відвідувати трактир біля біржі, у котрому зазвичай бенкетували іноземні матроси між рейсами. Тихий за тверезості, випивши алкоголю, Тарас ставав некерованим: лаявся на всіх, ладен був вступити в будь-яку бійку. А напиватися в компанії було звичною справою.

Один із знайомих поета, котрий брав активну участь у визволенні Тараса з кріпацтва, розповідав про період життя в Казахстані: «Виходжу я години в три ночі вдихнути свіжого повітря. Раптом чую спів. І що ж, ви думаєте, бачу? Четверо несуть на плечах двері, зняту з петлею, на якій лежать дві людини, покриті шинеллю, а інші йдуть по сторонах і співають: «Святий Боже, Святий міцний!» – Точно ховають кого. «Що це ви, панове, робите?» – запитую їх. «Так ось гулянка в нас була,  – відповідають, – на якій двоє наших, Тарас та поручик, лягли кістьми. Так ми їх і розносимо по домівках».

Дорога «душа»

Павло Васильович Енгельгардт, поміщик Шевченка

У різних історичних джерелах вказано різні дати звільнення Шевченка з кріпацтва: одні дослідники називають 1838 рік, інші кажуть, що вільним громадянином Тарас став лише за кілька років до смерті. В автобіографії Тарас Григорович писав, що своєю свободою він завдячує Карлу Брюллову та Василю Жуковському: великий російський художник написав портрет поета. Картину вирішили продати на аукціоні та витратити отримані кошти на звільнення Шевченка.

Портрет було продано за фантастичні за мірками того часу кошти – дві з половиною тисячі рублів. Найцікавіше, що частково гроші були надані імператорською родиною, про що є запис у її щоденнику: так, імператриця Олександра Федорівна витратила 400 рублів, спадкоємець престолу Олександр ІІ та велика княгиня Олена Павлівна – по 300 рублів. Вже за тиждень поміщик полковник пан Енгельгардт відпустив на волю цю «кріпосну душу».

Хіпстер ХІХ сторіччя

Карл Брюллов, Автопортрет для Галереї Уффіці, 1834.

Ми звикли до образу Шевченка, зображеного на портретах у вигляді втомленого вусатого чолов’яги в шапці та свиті. Втім така однобока картинка не зовсім відповідає дійсному образові Тараса. Шевченко був молодим прогресивним демократом та не любив ані надмірної пишності, ані скромної стриманості в одязі. Але в роки життя в Петербурзі модний портретист заробляв пристойні кошти, які з радістю витрачав на модний одяг. Зокрема, у своєму щоденнику поет писав про особливе задоволення, отримане від придбання гумового плаща-макінтоша, який вартував 100 карбованців. Для порівняння, перебуваючи у складі археологічної комісії, Шевченко заробляв 150 карбованців на рік.

«Товариство мочемордія»

Тарас Шевченко. Віктор Закревський, його всепьянейшество. 1843.

Гультій Шевченко товаришував із Віктором Закревським, українським засновником жартівливого «товариства мочемордія». Алкогольне товариство проводило регулярні засідання, на яких обирався голова «його всепьянейшество». Під час подорожі до України в 1843 році в «товаристві мочемордія» бував і Шевченко.
Товариші по чарці вживали благородні світські напої: ром, настоянки й наливки, ведучи необережні розмови «за життя» й мріяли про свободу та світле майбутнє. Це був такий собі гурток п’яниць – молодих вільнодумців та осіб, опозиційно налаштованих щодо російського самодержавства, до якого належали Віктор та Михайло Закревські, брати Яків та Сергій де Бальмени, історик М. Маркевич, офіцер Ціхонський та інші.
Молодь, збираючись, проголошувала вільнодумні тости, розмовляла про «фальш шляхетсько-панського життя, що виробилась віками, та особливо при кінці ХVIII і на початку ХІХ дійшла до найвищого ступеня…».

Ликера Полусмакова: весілля, що не відбулося

Тарас Шевченко. Ликера Полусмакова. Вугілля. 1860.

20-річна наймичка Ликера Полусмакова цілком полонила серце поета, про що відомо з біографії митця. На 46 році життя Шевченко закохався в дівчину та збирався з нею одружитися. Він готував для нареченої посаг, готувався до весілля, найняв міського вчителя для грубуватої та простакуватої Ликери. Але не судилося. Подейкують, що Тарас застав кохану в обіймах того-таки вчителя, що й стало причиною розриву.

За другою версією, Ликера сама не схотіла їхати з Шевченком до Петербурга, воліючи лишитися у звичних обставинах життя. Але найбільш дослідники схиляються до версії, що Кобзар зрозумів, що Ликера жадібна, груба та неохайна, а найголовніше, – погодилася на шлюб із Тарасом Григоровичем виключно з корисливих міркувань.

А чи був хлопчик?

Тарас Шевченко. Михайло та Марія Максимович, 1859.

Із відомим українським вченим Михайлом Максимовичем Шевченка поєднували вельми дружні стосунки. Під час гостювання в Москві Тарас познайомився з молодою дружиною вченого – Марією. Між ними зав’язалися теплі дружні стосунки, вони багато листувалися, Марія обіцяла посприяти в пошуках нареченої для Тараса. Але деякі дослідники біографії Кобзаря певні, що стосунки Марії та Тараса були ну дуже близькими, бо через дев’ять місяців після відвідин Тарасом родини Максимовичів у подружжя народився син. А до того дітей у них не було.

Втім, противники цієї версії стверджують, що Тарас ніколи б не переступив межу, адже Михайло був його близьким та вірним другом.

«Тілько не по московському, а то й читати не буду...»

Тарас Шевченко. Начерки на листі до брата Микити Шевченка. 1840.

Важко уявити, але до кінця життя Тарас Шевченко писав навдивовиж безграмотно. Ось фрагменти з одного його листа, відправленого братові: «Брате Микито треба б'тобі погавкати та я не сирдитий. Не хай буде так Як робіця .... За цілуй старого діда Івана за мене, і поклонися всій рідні Нашій Яка є ... Скажи іваново Федерці не хай він' до мене напишу листа окрім. – Та тілько не по московському а то й читати не буду – Кланяйся йому. Залишайся здорова – Твій брат тарас' Шевченко».

«Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно...»

У Кобзаря є дві могили: у Петербурзі та Каневі. Адже спочатку його поховали в північній столиці, на Смоленському кладовищі, де зараз встановлено пам'ятний камінь, і тільки за два місяці труну з тілом покійного перевезли на батьківщину, до Канева, де перепоховали, відповідно до Заповіту.

Мініатюрний «Кобзар»

Український майстер Микола Сядристий створив найменше у світі «видання» «Кобзаря», розміром трохи більше за половину квадратного міліметра, – набагато менше од макового зерняти. Це майже в 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі та мініатюрні, що гортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Переплет зшито павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

Шевченко на придністровських банкнотах

Дещо неочікувано вшанували пам’ять Кобзаря на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки: у 1995 році в обіг було введено банкноту в 50 тисяч рублів, на лицьовій стороні котрої був портрет українського гетьмана Богдана Хмельницького, а на зворотній – пам’ятник Шевченкові перед університетом у Тирасполі.
А вже в 2002 році дизайн купюри оновили. Відтак на банкноті в 50 рублів з’явився портрет Тараса Шевченка. Банкнота була зеленкуватого кольору, тому в свідомості молдаван «зеленими» довго лишалися не американські долари, а саме гроші з Шевченком.
У 2007 році було затверджено остаточний дизайн грошей – сіро-зелений колір із незмінним Кобзарем.

Шевченко на Меркурії

У 1973-1975 роках автоматична станція «Марінер-10» вперше провела фотографування Меркурія з близької відстані. Було виявлено, що поверхню планети вкривають кратери різних розмірів. За правилами Міжнародного астрономічного союзу, їх називали на честь видатних художників, музикантів, письменників і поетів. Відтак один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Кобзаря. Діаметр кратера Шевченко – 137 кілометрів.

Твори Шевченка мовою есперанто

Твори Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Серед них — японська, корейська, арабська та навіть міжнародна мова есперанто. Найбільшу кількість перекладів було здійснено російською, німецькою, польською, англійською мовами.

180 населених пунктів

Пік Шевченко на Кавказі

У 1964 році, коли відзначався 150-річний ювілей Великого Кобзаря, 196 населених пунктів СРСР носили ім’я Шевченка. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь митця. У Казахстані на його честь названо Форт-Шевченка, з 1964 по 1991 роки місто Актау мало назву Шевченко. Також однойменну назву носять 3 села, 4 селища й 8 хуторів в Адигеї, Башкортостані, Краснодарському краї та 8 областях Російської Федерації, і село в Рибницькому районі Придністров'я.
Крім того, на честь Тараса Григоровича Шевченка названі морська затока в Аральському морі та вершина заввишки 4 200 м на північному схилі Великого Кавказу, у Боковому хребті. Це ім'я дали їй українські альпіністи, які вперше підкорили цю кавказьку вершину в 1939 році.

Рекордна кількість пам’ятників

Незвичний пам’ятник Шевченкові Івана Кавалерідзе

У світі налічується 1384 пам’ятника Кобзареві. Така кількість є другою для однієї особи. Більше, як вважають дослідники, лише пам’ятників Ісусу Христу. Щоправда, існує версія, що Шевченка випереджає Володимир Ленін. Але останніми роками, принаймні в Україні, кількість таких пам’ятників суттєво зменшилася.
На території України нараховують 1256 монументів, а ще півтори сотні – у інших 35 країнах світу – від Бразилії до Китаю.

За матеріалами ЕТНОХАТИ

Лауреати премії імені Тараса Шевченка. Вітаємо Івана Малковича

Лауреатом Національної премии ім. Тараса Шевченка  в категорії «Література, публіцистика, журналістика» за книгу віршів «Подорожник з новими віршами» цього року став Іван Малкович.
 

Вітаємо Івана Антоновича та бажаємо творчої наснаги й довголіття!!!

Зі святом!

Весна - весні - весною - навесні...

Хай все збувається наче уві сні...

Хай доля стеле рушники під ноги,

По силах й до душі хай будуть всі дороги!!! 

 

  Вітаю дівчаток, дівчат і жінок зі святом весни та краси!!!

 Пропоную жіноцтву святкову поетичну добірку

  Галина Чубач

Нехай мені доля вготовила муки.
Не камінь на плечі, а цілий обвал.
Я буду до щастя простягувать руки,
Я буду молитись на свій ідеал.

Нехай моя доля знедолена плаче,
Карає і мучить нестерпним життям,
Я – все-таки сильна, я щось таки значу,
Я світ цей дивую красивим дитям.

Накотяться біди – повинна здолати,
Підкориться туга- повинна змовчать
Немеркнуче світло: я – жінка, я – мати,
Запалена Богом остання свіча.

І хто мене кине – покинутий буде.
І хто словом осудить – осудиться сам.
Земна і небесна – такою прибуду!
Такою достанусь грядущим вікам.

  

    Софія Кримовська

Я просто жінка. Просто жінка я.
П’ять букв у слові – ну куди простіше?
Я люба, я кохана, я твоя,
Я та, яка на світі найрідніша.

Сумна і ніжна. Мовчазна і ні.
Я та, якій протягують долоні…
Я палена у відьомськім вогні,
Я писана у золотій іконі…

У муках я життя тобі даю,
Зціпивши зуби, на війну пускаю.
Біля вікна задивлена стою.
Я просто жінка … і немає краю

Такій ось простоті. З ребра чи ні,
Я Єва, я спокусниця Адама.
Я та, якій присвячують пісні,
Я та, якій гукають просто «Мамо…»

Я просто жінка. Грішна і свята,
Слабка і сильна, сіра і яскрава.
Я просто жінка, просто жінка. Та,
Якій потрібно щастя, а не слава.

 Галина Гордасевич

 

А жінка в світ приходить для любові!
Любити маму — поки ще мала.
Любити лялю — тільки підросла.
А коли вперше стала на поріг —
Любити небо і м’який моріг,
Дім батьківський і квіти чорноброві,
Бо жінка в світ приходить для любові.

Вона росте — росте її любов,
Ростуть її бажання і надії.
І от приходять роки молодії,
І по землі вона не йде — несеться,
І прислухається до свого серця,
Що в гулі міст чи в шелесті дібров
Підкаже їй: — Прийшла твоя любов!

Це ж та любов, що перша і остання!
Такої ще ні в кого не було!
До неї підступить не сміє зло!
Вона яркіш, як сотня сонць, сія!
Вона твоя! Вона лише твоя!
Ії тобі на сотню років стане!
Це та любов, що перша і остання!

І відшумить весільний водограй,
Та як же знову світу не радіти,
Коли народжуються в тебе діти!
І ночі всі недоспані дарма,
Коли воно лепече вперше: — Ма...
І ти — свята, і в тебе в серці — рай,
Хоч відшумів весільний водограй.

І от ідуть літа, літа, літа...
Годуєш всіх, сама, бува, голодна
І часом нерви стримати не годна,
Та будеш захищати, як в бою,
Оту домашню каторгу свою,
Хоч сум торкає очі і уста,
І хоч ідуть літа, літа, літа...

А якби все те розпочати знов?
Але ж обід — щоденний — то любов!
Сорочка, чисто випрана, — любов.
І ночі, що не спала ти, — любов.
І пісня, що співала ти, — любов.
І квіти, що посіяла, — любов.
І очі правнуків ясні — любов.
Було б все так, якби почати знов.
Жіноча доля в світі — це любов.

   Галина Гордасевич  Сучасний вірш
 

 Надривається жінка під торбами, 
Розривається жінка між чергами. 
... А кажуть, слід бути гордими! 
... А кажуть, слід бути чемними! 
А жінка рахує ті гривні, 
Як вижити, думає жінка. 
Обступили проблеми противні, 
Набухає на скроні жилка. 
А діти, хоча й не голодні, 
Але кривлять губи над юшкою. 
Чоловік знов прийде сьогодні 
Не «під мухою», то «під мушкою». 
Йому що! Він на жінку надіється! 
Його клопоти йдуть за водою. 
Що ж воно з вами, жінко, діється? 
Ви ж колись були молодою, 
Ви ж були казково прегарною, 
Обіцяв на руках носити, 
А тепер було б справою марною, 
Щоб за хлібом пішов, попросити. 
На роботі своя морока:
Зазирає в вічі скорочення. 
Б’ється жіночка кароока, 
Тяжко змучена, заморочена. 
Поможи їй з глибин історії 
Хоч ти, матінко Берегине, 
І тоді в піднебеснім просторі
Україна не вмре, не загине.
І наповнює море краплина, 
Сходить сонце в небеснім склепінні. 
Постає велика Вкраїна 
На великім жіночім терпінні.