Дощ пада, пада літній дощ,
В передчутті осінніх смутків,
Прощань із літом, літніх прощ
Кида під ноги крапель жмутки.
Пришвидшує стрімку ходу,
Свої стрибки то вниз, то вгору,
Я вбрід його перебреду,
Ввійду у вересневу пору.
На цьому березі дощу
Й невідворотності розлуки
Нарешті все тобі прощу
І відпущу, як літо, руку...
м. Донецьк, 23.08.2017
Немає коментарів:
Дописати коментар