Я дегустую травень нАтщесерце,
Теплом наповнююся досхочу,
Стрибає зайчик сонячний по скельцях,
І я за ним підстрибую-лечу.
НатщЕсерце кінець весни куштую,
В легені набираю дух садів,
Так щедро ним сама себе частую
Після тривалих лютих холодів.
Нехай надії травня в безнадіях
Підтримають нас і окрилять знов!
Тож я окрилено-піднесено радію,
Пірнаючи у травень сторчголов!
08.05.2019, м. Донецьк
Який світлий, по-весняному свіжий і теплий вірш! Справді, треба відчувати, глибоко проживати кожен момент життя...
ВідповістиВидалитиБезмежно вдячна,Марино, за душевність відгуку! Проживаймо ж кожний момент, і нехай доля посилає якомога більше красивих і натхненник!)
ВідповістиВидалитиА винирнувши в лiтньому врожаї
ВідповістиВидалитиНовiтнiх почуттiв и давнiх мрiй,
Упевнено на небосхилi знов признаю
Веселку наших сповнених надiй!
А винирнувши в лiтньому врожаї
ВідповістиВидалитиНовiтнiх почуттiв и давнiх мрiй,
Упевнено на небосхилi знов признаю
Веселку наших сповнених надiй!
Дай нам, Боже, щоб так і було! ДЯКУЮ!!!
ВідповістиВидалити