Думки вголос: Земле ти моя блакитнонеба

Земле ти моя блакитнонеба!

Земле ти моя блакитнонеба

З золотим колоссям на вітрах!

Так судилося чи так і треба –

Ти велична у своїх жінках!

Ти плекаєш їх в своїх просторах,

Міць духовну їм даєш у дар,

У річках стрімких, високих горах

Їм визбируєш жіночий чар.

Ти гартуєш їх на щастя й муку,

На прямостояння на вітрах,

Доленосні зустрічі й розлуки,

На щасливу путь й тернистий шлях.

Рушниками стелеш їм дороги,

Чорним і червоним споконвік

Вишиваєш радощі й тривоги,

Додаєш стежків із року в рік…

Земле ти моя блакитноока

З золотим колоссям на вітрах!

Піднеси жінок своїх високо,

Збережи жіноцтво у  віках!

                       м. Донецьк, 2014-2017