четвер, 7 квітня 2016 р.

СТІНА




                 
 Чому сьогодні, у XXI столітті, ми знову зводимо стіни?
 Можливо, тому, що історія вчить, що нічого не вчить?

 А може, тому, що історія - вчитель хороший, втім ми
 учні погані?



СТІНА

Потойбіччя. Страшний діагноз

Для всіх тих, хто лишився вдома.

І стіна… Як раковий нарост

По ще теплому, по живому.



І по той, і по цей бік – люди,

І по цей, і по той бік – долі,

І життя наше тут осудне

У заручниках злої сваволі.



Посейбіччя. Не виліковне:

Ми приречені гнути плечі

І в безсиллі німім, невимовнім

Хилимось до землі по-старечи.



Віддзеркалення всіх недугів –

Та стіна по кровно-живому.

Дай нам Бог дотягнути руки,

Повернутися серцем до Дому!   

 
        

2 коментарі:

  1. У самісіньке серце, Вікторіє! Боляче невимовно! Але давайте вірити, що ця стіна незабаром буде зруйнована нами ж.

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую за слова підтримки, Марино! Давайте вірити та сподіватися!

    ВідповістиВидалити