Поезія - це завжди неповторність, або ТОП-5 сучасних майстрів слова

                                

             Ліна Костенко. Про сучасну літературу

 

ЛІНА КОСТЕНКО (1930)

Українська поезія сьогодні як ніколи багата. Але погодьтеся, на небі не може сяяти всього одна зірка. Має бути багато різних зірок різної величини та яскравості. Тим вагоміше виглядає на цьому небі зірка Ліни Василівни Костенко.
Ліна Костенко — людина, яка сама керує своїм життям. Вона пише вірші, їздить у Чорнобиль, читає лекції студентам, приходить на презентацію книжки доньки і на вечір пам’яті чоловіка, поетеса відмовляється брати нагороди, критикує Президента, і вкрай рідко дає інтерв’ю. 
Кожен українець знайомиться із творчістю цієї видатної письменниці-шістдесятниці ще у шкільні роки. Говорити про вплив Ліни Василівни на українську літератуту, зокрема поезію, можна довго... Але краще у черговий раз насолодитися чудовими рядками...

 

 

 

СЕРГІЙ ЖАДАН (1974)

Ще один яскравий представник сучасної української літератури – Сергій Жадан - український письменник, поет, перекладач та громадський активіст. Митець має чітку громадянську позицію та власний погляд на мистецтво.

"Письменник має лишатися собою, має лишатися на своєму місці й при своїх поглядах. Для того, аби їх озвучувати, аби озвучувати трішки іншу точку зору. Письменник може не відсторонюватись від тих процесів, що відбуваються в його країні, письменник може підтримати своїх співвітчизників. Одним словом – у нього широкий вибір дій." – говорить поет.

ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ (1960)

Юрій Андрухович - поет, прозаїк, перекладач та публіцист. Він входить до 5 найпопулярніших українських авторів. Це один з тих діячів культури, яких вважають моральними авторитетами. Його думки нерідко викликають у суспільстві суперечки, але до них таки прислухаються. Творчий доробок Андруховича можна поділити на два головні пласти: поетичний й прозовий. Його поетичний дебют відбувся в першій половині 80-х років і завершився виходом у світ збірки "Небо і площі" (1985). Того ж таки року Юрій Андрухович разом із Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу "Бу-Ба-Бу".

За словами Іздрика, "в український літературі останніх 10 чи 20 років відбулося два найважливіших явища, яких в цій літературі раніш ніколи не було, а для її становлення вони необхідні: це Андрухович як перша мегазірка в українській літературі — причому не тільки як письменник, а взагалі як особистість, як постать, а друга — це Подерв’янський, який з поточної мови, причому маргінально загостреної на ненорматив, зумів створити високу літературу".

ЮРКО ІЗДРИК (1962)

"Я — не письменник", — каже про себе Юрій Іздрик і підтверджує це історією, як  не зміг написати на замовлення сценарій для відкриття Львівського форуму. "Людина-оркестр" — так зве Іздрика Сергій Жадан, дивуючись численним талантам: окрім літератури Іздрик грає власну музику та малює. Його живопис зберігається у музеях багатьох країн, а ще він займається дизайном власного часопису під назвою "ЧЕТВЕР".
Як і більшість сучасних письменників, пана Юрія не дуже цікавить якийсь поділ в літературі.

"Я розумію, що це намагання мляво якось проструктурувати український літературний процес, щоб зрозуміти, що в ньому відбувається. А в ньому відбувається те саме, що і в інших літературах. Тобто, є дуже невелика кількість людей, яка справді має дар до літератури. А кожен із них, наприклад, із моїх друзів, має буквально по кілька блискучих сторінок, кілька фраз. І до цієї невеликої кількості літераторів є так само невелика кількість читачів, які їх можуть правильно сприйняти. Тому що дар читача - він такий самий рідкісний, як і дар письменника. Це ж - одна і та сама сфера. Люди, які мають музичний слух, мають досконаліше сприймати музику. Так само якщо ти маєш літературний слух - тобі не видасться Кафка нудним, чи Пруст - затягнутим, тому що ти будеш відловлювати кайфи в кожному реченні."

ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ (1961)

Олександр Ірванець - прозаїк, поет, драматург та перекладач. Митець не любить, коли його називають письменником, краще - "поетом". І пояснює він таку нелюбов доволі оригінально:

"Поет – це вище. Це на межі суперництва з Богом. Поезія – це ритмізоване мовлення, яке використовується в молитвах, у шаманських заклинаннях. А ще такий момент: дівчині як приємніше сказати – "я зустрічаюся з молодим поетом" чи "я зустрічаюсь з молодим перекладачем-бібліографом"? Але з віком все важче писати поезію… Інколи ще пишуться, дозволю собі тавтологію, поетичні вірші. Не якісь комічно-сатиричні, а поетичні. Значить, я ще у формі."

Цікаво й те, що Олександр має навіть досвід роботи у кіно, адже до відомої української кінострічки Олеся Саніна "Поводир" саме він написав сценарій. Погодьтеся, як для дебютанта у ролі сценариста результат приємно вражаючий.