Пам'ятаймо! Розп'яття без вини

Страшне число у нелюдській напрузі     Пропалює світи до глибини,     У тридцять три розіп’яли Ісуса,     У тридцять третім на земному крузі     Розіп’ято мільйони без вини.      Страшні роковини

У червні 1933 року в Україні від голоду помирали: щохвилини – понад двадцять осіб, щогодини – більш як тисяча чотириста людей, і щодня – тридцять чотири з половиною тисячі українців. Це дані, наведені Інститутом національної пам’яті України.  Олександр Панін Крижаний горевій – зброя сили лихої: Осипається листя, укриває поля, Над скорботним безмежжям України Святої Віє Голоду Пам`ять, завмирає земля... Пам`ять Голоду плаче, блякне Сонце в зеніті - Чорний Мор на Вкраїну, наче пошесть, упав... Ненароджені душі, ненароджені діти, Їх батьки не зустрілись - Голод жертви забрав... Добрі люди, в тужливу, смиренну годину Запаліть на віконці поминальну свічу… У печалі завмерла вся Русь-Україна, Чисті сльози Моління кожне серце печуть. Хоч крадеться ізнов Зло ординських погромів, Обрій Сходу горить, вигорає сповна - Всенародний набат б`є суворо на Спомин, В наших душах живе Вічна Пам`ять Сумна!