Весніє небо, і небесніє весна

 Чи любите Ви весну? Пропоную Вам поринути в її чарівний світ і насолодитися палітрою весняних барв, звуків, пахощів

 

Максим Рильський
Цвітуть бузки, садок біліє...

Цвітуть бузки, садок біліє
І тихо ронить пелюстки,
Напівзабуте знову мріє,
Як помах милої руки.
У небі вітер кучерявий
Колише теплую блакить,
І на землі гойдає трави,
І затихає, й знов шумить.
І раптом схоплює на крила
Хвилясті співи журавлів, —
І давня казка, вічно мила,
Зринає крізь хвилястий спів.

 

 Іван Юхимович Коваленко
Весняне

Вербіє озеро, і березіє гай,
А зелень світла, радісна і чиста.
На західний далекий небокрай
Разок хмарин хтось кинув, як намисто.
Весніє небо, і травніє луг,
Кульбабіють горбочки і узгір’я,
Втікає поле ген за виднокруг,
Бере з собою тихе надвечір’я.
Приходить вечір нишком, крадькома,
Пташок і бджіл полохати не хоче,
І яром знехотя повзе легка пітьма,
І тихо жебонить малий струмочок.

Все забере весняна буйна злива…

Все забере весняна буйна злива:
Всі наші радощі, скорботи і жалі,
Все, що несли на крилах журавлі,
Що нам послала доля вередлива.

Залишить сонце на зеленім тлі
І голубу траву, дивніш від дива,
Бузкову далину, як сон, примхливу,
Жовтаву ніч і зорі уві млі.

Залишить хмари, що помчать навскач,
За ними вітер полетить, сурмач,
І нам накаже мчати навздогін.

А зорі знову заведуть свій хор,
Один мінор, незбагнений мінор,
А потім тихий, колисковий дзвін

 

Ігор Яворський

Синьоокий квітень.

Сонце променями вкрило
На деревах віти.
Ластівки несуть на крилах
Синьоокий квітень.
Підморгне фіалка стиха
Братику-барвінку,
Що втекло зимове лихо
За далеку гірку.
І усе навкруг розквітне,
Наче ненароком,
Де пройде шляхетний квітень
Барвінковим кроком.