Легенда оперної сцени: як Крушельницька підкорила світ
Після кожної прем'єри критики давали українській оперній співачці
Соломії Крушельницькій новий театральний псевдонім. Її називали
неперевершена Аїда, найпривабливіша Батерфляй та єдина у світі Джоконда.
Соломія Крушельницька не мала жодних обмежень у виборі репертуару: вона не тільки володіла неперевершеним сопрано у три октави, а ще й могла співати вісьмома мовами.
Контракти на виступи надходили з нью-йоркської "Метрополітен опера", лондонського "Ковент-Ґардена", а в італійській "Ла Скалі" її приймали, як свою. Там досі висить її портрет.
Запрошуючи українку, оперні агенти отримували практично 100-відсоткову гарантію аншлагів.
Зафіксований випадок, коли після виступу її 17 разів запрошували на біс. Натомість співачка зізнавалася, що тріумфи щовечора — це забагато.
Перемоги в житті не мають бути надто частими. Це може розслабити. А вона цього допустити не могла: суворий розклад, поміркована їжа, заборона давати волю своїм забаганкам.
У день виступу, шануючи голос, Крушельницька ні з ким не розмовляла. У театр вона приїздила за 2 години до вистави й сама себе гримувала. Ані натяку на гординю чи марнославство.
Оберігаючи свою самостійність, вона навіть навчилася керувати автомобілем, у той час це міг робити рідко який чоловік.
Не сприймала вона й залицянь мільйонерів. Ті або пропонували збудувати для неї окрему оперу, або ще гірше — просили кинути професію.
Натомість вона вийшла заміж за італійського адвоката Чезаре Риччоне. Він не висував умов і не встановлював обмежень.
Співачка не допускала, аби хтось неправильно вказав її походження, тож після своїх концертів часто знайомила публіку з українськими народними піснями.
У 1939 році після смерті чоловіка повернулася до України, а коли розпочалась Друга світова — кордони закрили.
Поїхати до Італії забороняли, більше того, власний будинок у Львові конфіскували й довго не давали радянське громадянство.
Останній концерт відбувся у Львівській філармонії. На сцену вже з паличкою вийшла Соломія Крушельницька, аби востаннє зачарувати своїм голосом. Співачці було 77 років.
Соломія Крушельницька не мала жодних обмежень у виборі репертуару: вона не тільки володіла неперевершеним сопрано у три октави, а ще й могла співати вісьмома мовами.
Контракти на виступи надходили з нью-йоркської "Метрополітен опера", лондонського "Ковент-Ґардена", а в італійській "Ла Скалі" її приймали, як свою. Там досі висить її портрет.
Запрошуючи українку, оперні агенти отримували практично 100-відсоткову гарантію аншлагів.
Зафіксований випадок, коли після виступу її 17 разів запрошували на біс. Натомість співачка зізнавалася, що тріумфи щовечора — це забагато.
Перемоги в житті не мають бути надто частими. Це може розслабити. А вона цього допустити не могла: суворий розклад, поміркована їжа, заборона давати волю своїм забаганкам.
У день виступу, шануючи голос, Крушельницька ні з ким не розмовляла. У театр вона приїздила за 2 години до вистави й сама себе гримувала. Ані натяку на гординю чи марнославство.
Оберігаючи свою самостійність, вона навіть навчилася керувати автомобілем, у той час це міг робити рідко який чоловік.
Не сприймала вона й залицянь мільйонерів. Ті або пропонували збудувати для неї окрему оперу, або ще гірше — просили кинути професію.
Натомість вона вийшла заміж за італійського адвоката Чезаре Риччоне. Він не висував умов і не встановлював обмежень.
Співачка не допускала, аби хтось неправильно вказав її походження, тож після своїх концертів часто знайомила публіку з українськими народними піснями.
У 1939 році після смерті чоловіка повернулася до України, а коли розпочалась Друга світова — кордони закрили.
Поїхати до Італії забороняли, більше того, власний будинок у Львові конфіскували й довго не давали радянське громадянство.
Останній концерт відбувся у Львівській філармонії. На сцену вже з паличкою вийшла Соломія Крушельницька, аби востаннє зачарувати своїм голосом. Співачці було 77 років.
Немає коментарів:
Дописати коментар