Цікавинка: невідома Леся

10 цікавих фактів про Лесю Українку: привиди, скарби та дерева

Цього лютого виповнилося 145 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-​Квітки), видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. З нагоди цієї вагомої дати ми зібрали десять цікавих фактів про видатну українку. 

1. Під час Другої світової війни садибу Косачів у Колодяжному зруйнували. «Білий» і «сірий» будиночки Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки будували з нуля. Фактично в них ніколи не бувала письменниця. Останній власник будинку, де колись жила родина Косачів, брат Лесі Микола продав його дідові Бориса Клімчука, теперішнього губернатора Волині.

2 Як свідчить професор Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв Наталія Свириденко, на території України є три найбільші раритетні роялі: рояль Терещенків у Національному музеї історії України, рояль Рубінштейна в Одеському будинку вчених та рояль Лесі Українки в Колодяжному.

3 Першою меморіальною річчю, що потрапила до музею в Колодяжному, стала жіноча сорочка з домотканого полотна, передана 1949 року Варварою Дмитрук, подругою Лесі Українки. Востаннє меморіальний фонд музею поповнився 2007 року, коли на території садиби Косачів знайшли посуд, яким могла користуватись родина.

4 На сьогодні всі живі нащадки Лесі Українки живуть за межами України. Це Роберто Гааб (внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської), що живе в Швейцарії, та Ольга Лютон-Петрова зі США (внучата племінниця, онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової).

5 Єдиний родич Лесі Українки, що похований на рідній волинський землі Косачі,в – молодший брат Лесі Українки Микола. Помер 1937 року. Його могила знаходиться на сільському цвинтарі в Колодяжному.

6 У родині Лесю Українку називали по-різному: Лариса, Леся, Зея, Мишолосія. Ім’я Зея, або Зеїчок, походить від назви сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина), так її називала мама. Ім’я Мишолосія ділилось навпіл – так називали Лесю і її брата Михайла, із яким письменниця була дуже близька.

7 У Нечимному (урочище біля села Скулин у Ковельському районі) Леся Українка була лише три дні та дві ночі в 13-річному віці. Тут вона гостювала в дядька Лева скулинського, що мав в урочищі літню хатину, якою користувався, аби випасати худобу. Дядько Лев знав дуже багато легенд і переповідав їх малій Лесі. Цього часу вистачило письменниці, аби набратися вражень і згодом відтворити їх у «Лісовій пісні». Місцеві жителі подейкують, що в Скулинському лісі живуть привиди та вряди-годи лякають туристів, які насмілюються ночувати тут. Тож, можливо, лісовики й мавки з «Лісової пісні» не такі вже й вигадані.

Святковий дудл від Google (145 років від дня народження 

Лесі Українки)

8 Окрім офіційних установ, на честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), відкритий 28 серпня 1970 року. Він знаходиться в головному поясі астероїдів, що розташований між орбітами Марса та Юпітера й складається приблизно з 580 000 астероїдів.

9 Садиба Косачів розташовувалась на окраїні села, де були найкращі землі. У розпорядженні родини було 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала найманих робітників. На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в «Лісовій пісні». Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований косачівський скарб.

10 У Луцьку біля В’їзної вежі замку Любарта є дерево, яке іменують Лесиним ясеном. Воно одне з найстаріших дерев міста. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого першого вірша. Нині ж у місті вирішується проблема з деревом, адже воно аварійне й може впасти, зашкодивши перехожим.

До дня народження знаної письменниці та поетеси пропонуємо добірку її найвідоміших цитат:

Гумор найкраще враження робить при серйозному тоні.

Геройство мусить мати нагороду, се і Боги, і люди признають.

З рук смерті люди дістають безсмертя.

Боги в тім винні, що дали тобі пізнати правду, сили ж не дали, щоб керувати правдою.

Краса – змагання до досконалості.

Малоросійство – це не політика й навіть не тактика, лише завжди апріорна й тотальна капітуляція.

Неволя ще мерзотніша, коли вона добровільна…

Чия правда, того буде й сила!

Без надії сподіваюсь
.
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!